Як започаткувати сімейні традиції

Традиції можуть бути дуже простими, такими як читання дитині казки на ніч, вечірній перегляд кінофільмів з попкорном щоп’ятниці або обговорення за обіднім столом того, за що ви вдячні долі. Традиції – це «клей», який скріплює сім’ю. Усі ми дуже зайняті люди, а маленькі традиції сприяють підтримці та зміцненню сімейних зв’язків.

Якщо ваша сім’я лише недавно створена,  не хвилюйтесь, якщо у ній ще мало традицій. Чудово те, що ви можете започаткувати їх у будь-який час, у будь-якому місці, і ваші набуті традиції будуть мати позитивний вплив на членів сім’ї, незалежно від того, скільки їм років.

Ось шість ідей, які допоможуть вам розпочати.

Оцініть те, чим ви вже займаєтесь разом

Перед тим як розпочати вводити нові традиції, проаналізуйте й оцініть те, що ви вже робите всією сім’єю. Що ви робите на свята? Як ви відзначаєте дитячі дні народження? Чи святкуєте ви перші або останні дні у садку чи школі? Як щодо сезонних заходів, таких як спільне прибирання новорічної ялинки або розфарбовування крашанок?

Подумайте всією сім’єю, наскільки важливі для вас такі заняття. Наприклад, те, що батько раніше забирає свого маленького іменинника із садка, відводить у кафе й потім півдня дозволяє робити все, що він забажає – і лише удвох. (Донька катається на роликах, а потім разом з татом вирушає купувати аксесуари та меблі для свого лялькового будиночка.)

Сімейні традиції повинні бути веселими, частими, гнучкими та простими, тоді їх неодмінно чекає успіх. Складіть список занять, які ви вже систематично робите всією сім’єю, удоскональте ті з них, які можуть стати вашими постійними традиціями.

Створюйте щоденні традиції

Традиції не повинні бути складними й химерними. Існує багато дій, які здійснюються вами щодня, і якщо робити їх послідовно, вони можуть стати дбайливо збереженими традиціями, які згодом ваші діти з любов’ю передадуть своїм дітям.

Наприклад, відхід до сну. Традиції відходу до сну в наш час у занепаді, тому що багато сімей перебувають у стані стресу після довгого напруженого дня. Найчастіше діти допізна не лягають спати: дивляться телевізор, обмінюються повідомленнями, грають у відеоігри або роблять домашні завдання. Багато маленьких дітей засинають за межами своєї кімнати, і батьки переносять їх у ліжко. У такій ситуації традиція відходу до сну, яка включає в себе обговорення подій дня, розповідь цікавих історій або читання, стає неможливою. Якщо це стосується й вашої родини, необхідно вжити заходів, щоби поступово відновити спокійну процедуру відходу до сну.

Багатьом сім’ям стає все важче систематично збиратись за сімейною вечерею. Але якщо неможливо зібрати всю родину після трудового дня, чому не робити цього за сніданком? Чашка повітряних пластівців і смачне какао – це чудовий спосіб почати свій вихідний день на позитивній ноті та згуртуватись, перш ніж усі члени сім’ї розійдуться по своїх справах. Якщо у вас є домашня тварина, ви можете також ввести традицію, пов’язану з турботою про неї.

Наприклад, щодня перед вечерею діти по черзі виводять собаку на прогулянку. Собака буде з нетерпінням чекати виконання цієї традиції, яка до того ж – чудовий спосіб трохи розім’ятись і подихати свіжим повітрям як для дітей, так і для вихованця.

Традиція «червоної тарілки»

Деякі з вас, можливо, чули про традицію «червоної тарілки» і навіть інтегрували її у свою сім’ю. Ідея полягає в тому, що червоною тарілкою користується той член сім’ї, в якого нинішній день – особливий. Багато подарункових магазинів продають «спеціальні» червоні тарілки, але можна використовувати будь-яку тарілку, яка є у вас під рукою.

Цю особливу тарілку можна використовувати для днів народження дітей, коли хтось отримує хорошу оцінку, просування по службі, виграє футбольний матч, отримує посвідчення водія або для будь-яких інших досягнень, які ви хочете відзначити. Це слушна нагода висвітлити великі події, а також чудовий подарунок на весілля, народження дитини або новосілля.

Традиції святкування днів народження

Дні народження – чудовий спосіб започаткування та встановлення нових традицій. Крім того, що тато може влаштовувати імениннику святковий обід у кафе й розваги один на один, мама може на кілька днів до й після дня народження розвісити по дому фотографії винуватця урочистостей у дитинстві та в дошкільному віці. Також можна зробити традицією те, що іменинник відкриває один подарунок перед школою, а решту після святкової вечері.

Можна зробити традицією «Святковий сніданок» з морозивом і пирогом. Крім того, незвичайні й цікаві подарунки можуть чекати іменинника після школи. А коли діти ще маленькі, можна відправляти невеликі іграшки кожному з їхніх шкільних друзів, щоб вони також святкували цю особливу подію.

Кулінарні традиції

Чи є у вашій сім’ї фірмовий рецепт або страва, яка принесла вам популярність серед друзів і родичів? Якщо вам подобається готувати, їжа може стати чудовою нагодою створити «смачну» традицію, до якої можна залучати всю сім’ю.

Якщо фірмова страва вашої родини – це грибний суп, ви можете разом влаштовувати походи за грибами, потім також разом готувати улюблену страву, пригощати нею друзів і консервувати гриби на зиму. Можна щоосені всією сім’єю збирати фрукти в саду, і це буде ще одним способом установити сезонну традицію, яка може перерости в приготування смачного варення або яблучного пирога. Приготування домашнього печива й цукерок для вчителів або сусідів – також весела традиція, яку деякі сім’ї практикують щороку. Можна просто готувати млинці із шоколадним кремом вранці в неділю й цим ще сильніше зближувати свою сім’ю за допомогою їжі.

Створіть девіз сім’ї

Сімейний девіз допомагає родині згуртуватися. Він фокусує увагу й може мотивувати сім’ю працювати на досягнення конкретних цілей, а також підняти настрій, коли справи йдуть не дуже добре. Є, наприклад, такий сімейний девіз, як «Кожний день хороший, але деякі краще, ніж інші!». На перший погляд, такий девіз здається трохи непоказним, але й він може знайти відгук у серцях членів сім’ї. Не кожен день буває чудовим, але до тих пір, поки ми є один в одного та зберігаємо позитивний настрій у важкі часи, нам усі проблеми під силу – «Доки ми єдині, ми непереможні!».

Опубліковано у Поради вихователя-методиста. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь