Аби адаптація була легкою


  • Розкажіть дитині про своє дитинство й особливо про те, як уперше при­йшли до дитячого садка, як ви почувалися в той момент, коли пере­ступили поріг групового приміщення. Дитина пам’ятатиме про ваш до­свід і знатиме, що ви теж пройшли це випробування.
  • Прислухайтеся до перших вражень дитини. Однак не поспішайте одразу її рятувати чи захищати від чого-небудь. Спочатку з’ясуйте усі подробиці.
  • Намагайтеся всіляко налаштувати дитину на «зворотний зв’язок» — ненав’язливо розпитуйте її про все, що відбувалося впродовж дня. Якщо хочете дати пораду, згадайте себе в дитячому віці й розкажіть їй, як з тими чи тими неприємностями боролися ви. Утім в жодному разі ні на чому не наполягайте й не тисніть на дитину.
  • Розмовляйте з дитиною її мовою — просто, короткими фразами, добира­ючи ті слова, які вона зможе зрозуміти, особливо, коли щось радите їй.

  • Помалюйте разом або зліпіть щось з пластиліну. Організуйте вдома творчу виставку про перші тижні перебування в дитячому садку. Якщо дитина хоче часто говорити про намальоване, наберіться терпіння й слу­хайте.
  • Влаштуйте дитині кількаденні канікули, якщо вона скаржиться, що вто­милася від дитячого садка й дітей.
  • Підтримуйте зв’язок з вихователями.
  • Не сваріть дитину за невдачі й промахи, проявіть мудрість. Малюк лише здобуває власний життєвий досвід, а тому без помилок не обійтися.
  • Не оцінюйте, не критикуйте, не порівнюйте свою дитину з іншими ді­тьми. У них різні долі, їх виховують різними методами.
Опубліковано у Поради практичного психолога | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь