Проблема інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку в усі часи була актуальною і потребувала відповідних досліджень психологів і педагогів. Найбільш сприятливий період для розвитку інтелекту дитини – це вік від народження до шести-семи років. Одне з найважливіших завдань сучасного виховання дитини дошкільного віку – розвиток її розуму, формування таких умінь і навичок, які дозволяють легко засвоювати нове.
Інтелектуальне виховання особистості – фактично реалізація права дитини бути розумним. Порушення цього права занадто дорого обходиться як самій дитині, так і суспільству в цілому. Не можна не погодитися з В.А. Сухомлинським, який писав, що «…невіглас небезпечний для суспільства, він не може бути щасливий сам і завдає шкоди іншим. Дитина вийшла зі стін школи і може чогось не знати, але вона обов’язково повинен бути розумною людиною». Ці слова актуальні і в наші дні. З великою відповідальністю педагог повинен підходити до організації та вибору змісту дошкільної освіти, щоб, не форсуючи, забезпечити своєчасне інтелектуальний розвиток дитини, враховуючи, що до 7 років вона досягає 80% своїх розумових можливостей!
Саме тому важливою складовою розвивального простору повинна бути ігротека розвивальних ігор. Адже тут кожна дитина незалежно від рівня розвитку і здоров’я може оптимально реалізувати свої можливості.
Подаємо Вам Комплекс інтелектуальних ігор спрямований перш за все на розвиток елементарних мислительних операцій, формування інтелектуальної допитливості та формування засобів, що забезпечують загальну організованість процесу мислення дошкільників.
Гра 1. Складання сюжетів за заданими словами
Мета. Розвивати здатність швидко встановлювати різноманітні, іноді несподівані зв’язки між знайомими предметами; створювати нові образи з окремих елементів.
Ігрове завдання. Скласти якомога більше сюжетів, обов’язково використавши названі дорослим три слова, не зв’язані один з одним за змістом (наприклад, озеро, олівець, ведмідь). Відмінок слів можна змінювати, в пропозиціях можуть використовуватися й інші слова.
Відповіді можуть бути стандартними («Ведмідь втопив у озері олівець»); складними з виходом за межі 1 ситуації, позначеної трьома словами, і з введенням нових об’єктів («Хлопчик взяв олівець і намалював ведмедя, який купається в озері»); і творчими, що включають ці предмети в нестандартні зв’язку («Хлопчик, тонкий, як олівець, стояв біля озера, яке ревіло, як ведмідь»).
Гра 2. Пошук спільної ознаки
Мета. Формувати вміння знаходити в розрізненому матеріалі декілька спільних моментів; дати уявлення про ступінь істотності визнає.
Ігрове завдання. Назвати якомога більше спільних ознак двох предметів, зазначених дорослим (наприклад, тарілка і човен).
Відповіді можуть бути стандартними («Це речі, зроблені людиною»; «Вони мають глибину») і незвичайними, що дозволяють побачити знайомі предмети в новому світлі. Перемагає той, у кого список загальних ознак довшим.
Завдання дорослого – розподілити всі відповіді за ступенем суттєвості ознак,що розкриваються в зв’язках між предметами.
Гра 3. Виключення зайвого слова
Мета. Розвивати здатність встановлювати несподівані зв’язки між явищами, переходити від одних до інших зв’язків, утримувати в «полі мислення» відразу кілька предметів і порівнювати їх між собою. Формувати установку на те, що можливі різні способи об’єднання і розчленування предметів.
Ігрове завдання. Беруться три слова (наприклад, собака, помідор, сонце). Треба залишити два слова, що позначають предмети, в чомусь схожі між собою, і виключити третє, зайве слово, яке називає предмет, що не володіє загальними для перших двох предметів ознаками.
Завдання дорослого- стимулювати дітей до пошуку якомога більшого числа варіантів виключення зайвого слова, починаючи від лежачих на поверхні рішень (виключити слово «собака», так як і помідор, і сонце – круглі) і закінчуючи дещо несподіваними варіантами.
Гра 4. Пошук предметів за вказаними ознаками
Мета. Формувати здатність швидко знаходити аналогії між різними, не схожими один на одного предметами; оцінювати предмети з точки зору наявності чи відсутності у них заданих ознак; переключатися з одного об’єкта на інший.
Ігрове завдання. Назвати якомога більше предметів, що володіють заданими ознаками і з цієї точки зору схожих на два-три названих педагогом предмета. Наприклад: «Назвіть предмети, які виконують дві протилежні функції, наприклад двері (вона закриває і відкриває приміщення) і вимикач (запалює і гасить світло)».
Гра 5. Способи використання предмета
Мета. Розвивати здатність концентрувати розумовий процес на одному предметі, вміння вводити його в різні ситуації і взаємозв’язки, бачити в звичайному предметі несподівані можливості.
Ігрове завдання. Назвати якомога більше різних способів використання добре відомого дітям предмета, наприклад, книги. Правило: неприпустимо називати аморальні, неетичні способи використання предмета (гра може послужити основою для бесіди про етичні критерії поведінки).
Гра 6. Перерахувати можливі причини
Мета. Розвивати здатність при вирішенні завдання або осмисленні якогось явища шукати всі можливі причини, щоб можна було відпрацювати різноманітні версії і тільки після цього прийняти рішення.
Ігрове завдання. Дорослий описує будь-яку ситуацію, наприклад: «Повернувшись з прогулянки, ви виявили, що двері кімнати розчинені навстіж …» Діти повинні швидко назвати якомога більше можливих причин цього факту,, можливих його пояснень, щоб вирішити, що їм слід зробити (починаючи від самих банальних – «забули закрити двері» – і закінчуючи нетривіальними – «казкові герої прилетіли»).
Ігри на розвиток уваги і тренування пам’яті:
- Попросіть дітей прислухатися до зовнішніх звуків та назвати їх.
- Попросіть малюків озирнутися навколо і назвати всі круглі (чи зелені, або …) предмети.
- Скажіть дітям, що будете на щось дивитися, а вона повинна вгадати, на що саме. Можна змінюватися ролями.
- Пограйте в гру, де дорослий називає різні цифри, а діти, почувши цифру 5, наприклад, плескають вдолоні чи присідають.
- Якщо дорослий долоню стисне – діти повинні сказати слово із звуком «О», а якщо розтиснете – із звуком «М».
- Попросіть дітей повторювати всі ваші рухи, крім емоцій обличчя.
- Називайте різні предмети. Якщо малюки почують назву літаючого предмета, нехай піднімуть руки вгору, а якщо не літає предмет – сплескують в долоні.
- Гра без слів. Попросіть дитину дати стільки фішок, скільки разів дорослий плеснув у долоні.
- Візьміть дві іграшки, наприклад, кішку і песика. Поясніть малятам правила гри: якщо питання буде задавати кішка, відповідати треба тільки «так», а якщо собачка тільки «ні» (варіанти питань: «Хочеш цукерку?», «Підемо в цирк?», «Ти морозиво любиш?» І т.д.).
- Показуйте картки із зображеннями тварин або просто називайте їх, а діти нехай озвучують.
- Розкидайте по підлозі різнокольорові папірці і попросіть зібрати, наприклад, тільки жовті, потім 4 червоні і 6 жовтих і т.д.
- Виріжте з паперу пари смужок різної довжини, і нехай діти підберуть відповідні пари.
- На прогулянці показуйте дітям різні оточуючі предмети і вимовляєте відповідні слова (попередьте, що потім їх все потрібно буде повторити): будинок, дерево, дорога, лава, кущ, собака, машина, пташка, сумка. У груповій кімнаті діти повинні згадати якнайбільше слів.
- Посадіть 5-6 іграшок на стіл і попросіть дітей запам’ятати в якому порядку вони сидять. Коли малюки заплющать очі, приберіть деякі іграшки чи поміняйте їх місцями. Нехай діти здогадаються, що змінилося.
Звичайно, раннє інтелектуальне навчання не переслідує мети штучного розумового дорослішання малюка. «Ігри – розвивалки» в правильних пропорціях змішують гру і навчально-пізнавальну діяльність дитини, підвищують її інтелектуальну активність, а значить, готують до успішного подолання труднощів подальшого навчання в школі. Це дуже важливий стан для дитини, адже успіхи в одній справі дають впевненість і в інших справах, сприяють «реалізації себе» не тільки в період навчання, але і взагалі в житті.
