День вишиванки для дошкільнят та їх батьків. Історія свята. Цікаві факти про українську вишиванку. Дитячі вірші

Всесвітній день вишѝванки — міжнародне свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Його празнують щороку в третій четвер травня. Свято самобутнє і самодостатнє, воно не прив’язане до жодного державного чи релігійного свята. Цього дня кожен охочий може долучитись до святкування, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.

Історія української вишиванки налічує близько тисячі років. Традиція її носіння ріднить її з традиціями інших слов’янських народів, до національних костюмів яких також входять вишиті сорочки з орнаментом.

Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров’я та краси.

Вважалося, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Новонародженим дітям першу вишиванку шили матері або бабусі, читаючи молитви за здоров’я малюка. Дівчата шили вишиванки і до свого весілля – в якості приданого.

Відомо, що українські чумаки, які проводили життя в довгих мандрах, довіряли шиття своєї вишиванки лише одній обраній дівчині.
Деталі і тематика орнаменту вишиванок унікальні для кожного історичного регіону України. За словами фахівців, найбільш впізнаваною сьогодні є Борщевська та Полтавська вишивка.

На початок ХХ століття, коли українська нація почала боротьбу за свої політичні права, вишиванка стала використовуватися як патріотичний та культовий одяг, символ української ідентичності.

Величезний внесок у популяризацію вишиванки вніс український письменник і політик Іван Франко, який вів світське життя і славився своєю любов’ю до національного одягу. Вважається, що Франко дав початок тренду носити вишиванку з європейським костюмом. За спогадами сучасників, у письменника було кілька десятків вишиванок, більшість з яких йому подарували друзі та знайомі.

Вишиванки не втрачають актуальності й сьогодні – їх все частіше носять як елемент повсякденного одягу. Дизайн вишиванок нерідко використовується в сучасних модних колекціях.

З історії свята

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка студента Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку їх одягли кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. До нього почала долучатися й українська діаспора по всьому світові, а також прихильники України.

Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки на роботу чи навчання. Але протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки.

А ще українські вишиванки у нас стало модно одягати і в інші свята, наприклад, у День незалежності України та на Покрову Пресвятої Богородиці, чи на 1 вересня і останній дзвоник у школі і т. п.

Таким чином українці виражають свою національну та громадянську позицію, культурну освіченість та духовну свідомість, пробуджують генетичну пам’ять, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів. Акція показує, що сучасна молодь пам’ятає й шанує українські традиції, пишається своїм минулим і тим, що ми — українці — нація з багатою історією та глибоким корінням.

Цікаві факти про українську вишиванку

Дослідники етнічного вишитого українського одягу зібрали багато цікавинок про українську вишиванку і про святкування празника, присвяченого їй.

  1. Український національний одяг полюбився цілому світові, адже День вишиванки святкують і за кордоном. Як наголошують організатори свята, його відзначають вже у 60 країнах світу. Там підхопили флеш-моб “Вишиванка єднає українців”, акцію “Народжені у вишиванці” та інші, і теж влаштовують покази мод на зразках українського автентичного народного одягу, організовують концерти, ходи, виставки, ярмарки.
  2. Нині вишиванка переживає піднесення і відродження, бо українці згуртувалися у підтримці власних традицій. Елементи візерунків все частіше використовують в дизайні одягу не лише українці, але й голлівудські красуні. Носити вишиванку стало не лише патріотично, а й модно й ексклюзивно.
  3. Вперше в історії України знято документальний повнометражний фільм про вишиванки “Спадок нації” (автори стрічки – режисер Олександр Ткачук та сценаристка Леся Воронюк, науковий консультант і етнограф Олексій Доля.
  1. Прабатьками вишивки були скіфи. За свідченням давньогрецького історика Геродота, свій одяг вони оздоблювали цікавими візерунками, про що свідчать знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст. Дослідження показали їх ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.
  2. Здавна для українців вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберегом від усілякого зла. Тому сорочки та сукні оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і на подолі, щоб малюнок торкався усього тіла. Для певного оберегу була особлива вишиванка – наприклад, дітям для захисту від псувань і злих духів, жінкам – для успішного заміжжя та легких пологів, чоловікам – аби були мужніми та мудрими і т. п.
  1. Вишита сорочка (особливо чоловіча) вважалася ще й символом кохання та вірності. У давні часи кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові, аби захищала його, а також щоб знати, вірний він їй чи ні. Під час вишивання вона промовляла над одежиною заклинання: “Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був”. Якщо сорочка втрачала свою білизну після чергового прання, то рахувалося, що коханий зраджує. А ще за народним повір’ям вважалося, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній дівчині, інших жінок до такого сакрального ритуалу не допускали. Таким чином чумак підтверджував вірність коханій.
  2. Колись вишита українська сорочка з льону вважалася символом здоров’я та краси, щасливої долі й родової пам’яті, любові та святковості, оберегом і захистом від злих очей й поганого слова (навіть нині є реальні історії-свідчення про те, як саме вишиванка врятувала людей від біди). Це свого роду святиня і місточок між поколіннями.
  3. Перша школа вишивки була створена ще в Київській Русі у ХІ столітті. Її заснувала сестра Володимира Мономаха – Анна. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
  1. Першим модником у вишиванці був видатний український письменник Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом – піджаком. У такому вигляді він зображений і на 20-гривневій купюрі.
  2. В Україні існує близько сотні вишивальних технік, серед яких найвідоміші – гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння. Кожен регіон України має свої особливості вишиванок, і вони унікальні. Про їх розмаїття свідчить, наприклад, лише перелік типових узорів Волинщини: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник тощо. І таке розмаїття не лише візерунків, але й кольорів, способів вишивання, орнаментів, фасонів вишитого одягу – у кожній області.
  3. Орнаменти вишивок діляться на три основні групи: абстрактна, рослинна і тваринна. Візерунки різної тематики зображають на традиційному українському одязі – сорочках, спідницях, сукнях, а також на рушниках, постільній білизні, скатертинах і т. п.
  4. У давні часи дуже популярними були саме вишиті рушники, постільна білизна та атрибути одягу, а нині набули популярності вишиті ікони й картини. Також орнаменти української вишивки використовують у прикрасах з бісеру.
  5. Найоригінальнішою українською вишиванкою вважають “борщівську”. Сорочки розшивають лише чорними нитками. Традицію цю започаткували, як гласить легенда, жінки Борщева (Тернопілля) і сусідніх поселень, які протягом декількох поколінь одягали саме чорно-білі сорочки в знак скорботи та печалі за своїми чоловіками, котрих у ті часи винищили турки і татари.
  1. Є і цікава вишивка «білим по білому» – художній прийом, в якому рельєфний візерунок вишивки створює гру світла. Це дуже унікальна і тонка робота.
  2. Одяг з українською вишивкою в найрізноманітніших варіантах демонструють уже і на модних подіумах. Багато відомих українських дизайнерів, вдало обігруючи наш традиційний одяг, презентують вишиванку і на Батьківщині, і у світі.
  3. Українська вишиванка стала модною в усьому світі і надихає закордонних дизайнерів, які створюють нові варіанти інтерпретацій традиційних українських візерунків від модного дому «Valentino».

Дитячі вірші про вишиванку

***
Щоб вишиваночку вдягати,
Вагомий привід нам не треба мати.
Її ми хочемо носити кожен день,
Співать народних в ній пісень!

***
Вишиванка – символ України,
Кожної великої родини,
Нашої історії та мови
Залюбки вдягає її знову.

***
Степ безкрайній, гори, море –
Все до мене тут говорить.
Промовляє в полі вітер:
«Україну треба всім любити».
Це земля моя чудова –
Все для мене тут казкове.

***
Вчать в садку нас вишивати,
Голку вправно всім тримати.
Хочу вишивати добре вміти
Й вишиваночку собі зробити!

***
Я віночок змайструвала,
Квіти польові вплела,
З татом на лану була.
Як додому я прийшла
Вишиваночку вдягла.
Біля дзеркала крутилась,
Україночкою я народилась!

***
Плаття-вишиванку
Одягаю радо,
Буду в ній сьогодні
з друзями гуляти.
Мені личить унікальний
Одяг наш національний!

***
На свята уся сім′я
Мама, тато й навіть я,
Вишиванки одягаєм
В центрі міста ми гуляєм.
Хай всі знають, що родина
Любить неньку-Україну!

***
У садку нас попросили всіх до свята
Вишиванку з дому взяти.
Зранку ми її попрасували,
акуратно із собою взяли.
Одягнули у садку й закружляли у танку!

***
Синьо-жовта стрічка
В мене у волоссі.
Я хоч ще маленька
Та заплітаю коси.
Одягаю вишиванку
Та іду в садочок зранку.

За інформацією: vseosvita.ua

Опубліковано у Новини | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь