Замисліться, чому для вас так важливо, щоб дитина виступила? Ви прагнете, щоб дитина отримала задоволення від участі у святковому заході, чи вами керує батьківське самолюбство? Помилково вважати наче те, що добре для вас, добре й для дитини.
Запитайте себе, чи зобов’язана ваша дитина вчити вірші, зображати метелика або танцювати навколо ялинки? Адже від цього не залежить її майбутнє, і не мають залежати й ваші із нею взаємини. А змушуючи дитину робити те, що їй не до вподоби, ви навряд чи зробите її більш упевненою в собі.
Не залякайте й не шантажуйте дитину, намагаючись змусити її вивчити напам’ять вірш чи пісеньку. Свято не має перетворюватися на засіб маніпуляції, а подарунок — на засіб педагогічного впливу.
Ставтеся до підготовки до свята простіше. Не загострюйте ситуацію, не набридайте дитині домашніми репетиціями та повчаннями. Якщо перетворити нудне заучування на захопливу гру. Дитині самій стане цікаво.
Пам’ятайте, не всі діти створені для сцени. З одного боку. Слід вчити дитину виступати, а з другого — неможливо зробити це за декілька днів до свята.
Намагайтеся знайти час, щоб відвідати святковий ранок за участю своєї дитини. Адже маленькі діти виступають не перед аудиторією. А насамперед перед своїми батьками. Зверніть увагу: коли ваша дитина виступає, вона дивиться вам у вічі, шукаючи підтримку і схвалення. А тепер уявіть, що їй нікому буд дивитися в очі.
Не забувайте: незважаючи на те, що свято буває не часто, це не означає, що дитина має. Як дорослі. Веселитися до знемоги. Дозвольте їй бути самою собою, навіть якщо для дитини найліпшим святом буде можливість тихенько відсидіти на стільці до кінця святкування.
