Якщо ввести в GOOGLE запит «як розвинути мовлення дитини», пошук видасть вам безліч статей про те, як використовувати новітні технології для вирішення цієї проблеми. Результати недавнього дослідження, свідчать, що в дітей, які проводять багато часу за екранами електронних ґаджетів, спостерігалися різні затримки мовленнєвого розвитку (наприклад, мінімальний словниковий запас або ускладнене використання мовлення для привернення уваги). Електронна техніка замінює дітям реальну взаємодію з батьками, тому користь електронних пристроїв для здорового розвитку дитини є сумнівною.
Дослідження показують, що важливу роль у розвитку мовлення відіграє оточення дитини. Батьки можуть підтримувати цей розвиток, реагуючи на спроби дитини спілкуватися, використовуючи звуки та слова. Крім того, чутливе виховання або задоволення емоційних і фізичних потреб дитини передбачає, що батьки вчать дитину сприймати те, що їй говорять, і висловлювати свої думки й почуття за допомогою мовлення.
Розвиток мовлення відбувається поетапно: у дитячому віці дитина вимовляє окремі звуки, розпізнає імена й назви предметів; у 1-2 роки дитина відгукується на своє ім’я, розуміє прості запитання; у 3 роки її словниковий запас досягає 1000 слів; у старшому дошкільному віці вона може підтримувати розмову й використовувати минулий і майбутній час.
Коли дитині 1 рік, чим уважніша мати до сигналів дитини, чим більше й ніжніше вона з нею спілкується, тим краще в дитини розвиваються мовленнєві навички. Коли дитині виповнюється 3 роки, вказівки батьків більше впливають на розвиток мовлення дитини, ніж на те, щоб привчити її до дисципліни. Взаємодія дітей і батьків – це один із способів розвинути мовленнєві навички дитини, для цього можна також використовувати дитячі телепередачі й навчальні комп’ютерні програми.
Психологи не рекомендують використовувати електронні пристрої для навчання дітей до півтора року. У віці 1,5 – 2 років можна мінімально використовувати ґаджети, і лише високоякісні навчальні програми. У віці 2 – 5 років дитині можна використовувати електронні пристрої не більше 1 години на день. Ці норми відповідають результатам досліджень, які стверджують, що реальна взаємодія з батьками для маленьких дітей набагато важливіша, ніж технічні засоби. У трирічному віці відбувається розвиток пізнавальної сфери. Електронні пристрої можуть також цьому сприяти, але тільки в тому випадку, коли батьки контролюють цей процес і обговорюють з дітьми побачене. Кількість і якість взаємодій між батьками й дитиною пов’язані з тим, наскільки в дитини розвинене мовлення. Коли така взаємодія відбувається в позитивному ключі, діти ще більше розвивають мовні навички та вчаться бути взаємно ввічливими й люб’язними. Для розвитку мовлення важливо говорити з дитиною, читати їй, але ключовою в цьому процесі є позитивна та дбайлива взаємодія.
Коли мовленнєві навички дитини розвиваються нормально, це може принести користь і в інших сферах життя. У дітей, які відчувають затримку мовленнєвого розвитку, часто виникають проблеми, пов’язані зі взаємодією з тими, хто їх оточує, оскільки вони ґрунтуються на спілкуванні. Якщо дитина відстає від своїх однолітків у розвитку мовлення, вона може не розуміти вказівок учителів у школі, їй також важко подружитися з іншими дітьми. Це може викликати в неї недовіру до оточення й низьку самооцінку.
Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина відстає від однолітків у мовленнєвому розвитку, потрібно звернутися по допомогу до фахівця. Це допоможе надолужити згаяне й запобігти проблемам з розвитком у майбутньому.
Щоб запобігти затримці мовлення, батьки повинні обмежити дитині час використання електронних пристроїв. Хоча прямих доказів того, що електронні пристрої викликають затримку мовлення, немає, але дитина в такому випадку менше спілкується з батьками, які відіграють ключову роль у розвитку дитини. Таким чином, батьки повинні запропонувати дитині якісне проведення часу, щоб компенсувати час, який вона проводить за екраном. Щоб розвивати мовні навички, батьки можуть спілкуватися з дитиною, читати їй книги та гратися з нею в ігри. Однак деяким батькам може бути складно відразу ж спрямувати увагу дитини в інше русло. Розглянемо кілька занять, за допомогою яких ви зможете відволікти дитину від електронних пристроїв і розвинути її мовлення.
Залучення дітей у процес активної комунікації — розмірковування, вибору, доведення — перетворює їх із пасивних слухачів на активних діячів, учасників, які мають особистий інтерес до того, що відбувається, визначають власні смисли, висловлюють самостійні думки, оцінки, передбачення тощо. Різні види активності сприяють активізації різних функцій мовлення дітей (інформативної, комунікативної, регулятивної, пізнавальної та ін.), розвитку звукового, лексичного та граматичного аспектів мовлення дошкільнят.
Спробуйте пограти з дітьми в «Інтерв’ю». Цей метод відкриває батькам внутрішній світ їхніх дітей, формує ставлення до малят як до особистостей. Разом із тим «інтерв’ю», у процесі якого дорослий щиро цікавиться думками дитини з різних питань, цінне тим, що спонукає малят до самостійного мислення, формує довіру, відчуття цінності, важливості власної думки, розвиває вміння зрозуміло для слухача формулювати судження. Для інтерв’ювання використовують запитання гуманістичного, соціального спрямування. Орієнтовні теми для інтерв’ю: “Три бажання на День святого Миколая: чого я побажав / побажала собі, своїй родині, дитячому садочку”; “Дорослі й діти: чим вони відрізняються, що в них спільного, що для них найважливіше, про що вони мріють”; “Якби я став / стала квіткою, то якою і чому”; “Я в тата й матусі просто скарб, тому що…”; “Чи потрібні війни на землі? Чому люди воюють?”; “Самопрезентація — найголовніше про мене” тощо.
Також, слід приділяти увагу розвитку дрібної моторики дітей. Адже доведено, що рівень розвитку мовлення дітей знаходиться в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Тому дітей слід вчити самостійно защипати ґудзики, шнурувати черевики, давати перебирати крупу, грати мозаїкою тощо.
Розвиток загальної моторики теж має великий вплив на розвиток мовлення дітей. Ходьба по лінії, стрибки на двох ногах, на одній нозі поперемінно, ходьба ланцюжком, приставним кроком, крокування, ходьба по сходах з переставлянням ніг, завдання на утримання рівноваги розвивають ліву і праву півкулю головного мозку, тим самим розвивають мовлення дитини.
Враховуючи скарги батьків на нестачу часу для занять із дітьми, рекомендується використовувати для спілкування та навчання час, який витрачається на дорогу в садок чи з нього. Саме під час цих щоденних пересувань можна зайнятись розвитком моторики та уваги дитини, запропонувавши їй рухатись по бровкам та перестрибувати через уявні перешкоди; грати в мовленнєві ігри, тощо.
