Усна поетична творчість народу представляє велику суспільну цінність, яка полягає в його пізнавальному, ідейно-виховному і естетичному значеннях, які нерозривно пов’язані між собою. Пізнавальне значення фольклору проявляється насамперед у тому, що він відображає особливості явищ реального життя і дає великі знання про історію суспільних відносин, праці і побут, а також уявлення про світогляд і психології народу, про природу країни.
Пізнавальне значення фольклору збільшується ще й тим, що в його творах не тільки представлені, але і пояснені картини життя, події історії і образи героїв.
Ідейно-виховне значення фольклору перебуваю в тому, що кращі його твори натхненні високими прогресивними ідеями, любов’ю до батьківщини, прагненням до миру.
Поняття “фольклор” в перекладі з англійської мови означає – народна мудрість. Фольклор є словесне, усне художня творчість, яке виникло в процес становлення, формування мови людини. Відповідно, переоцінити вплив фольклору на розвиток дитини практично неможливо.
По-перше, фольклор сприяє поглибленню знань про народну духовну культуру в її минулому і сьогоденні. Фольклор знайомить з побутом, традиціями, звичаями свого і «народи-сусіди».
По-друге, за допомогою фольклору здійснюється засвоєння морально-поведінкових культурних норм і цінностей, закріплених в культурі будь-якого народу. Морально-поведінкові норми і цінності знаходять вираз в системі образів. Розкриваючи характери казкових персонажів, вникаючи в суть їх вчинків, школяр розуміє, що добре і що погано, тим самим легко визначає свої симпатії і антипатії, осягає народні уявлення про красу людської. Про поведінкових нормах повідомляють мудрі народні прислів’я та приказки.
По-третє, за допомогою фольклору можливо виховання шанобливого ставлення як до культури свого етносу, так і толерантного ставлення до інших етнічних культур. Вивчаючи фольклор, дитина усвідомлює, що народ – творець, творець культурної спадщини, яким потрібно захоплюватися, пишатися. Фольклор – багатовікової народний працю, який зберігає історію етносу.
По-четверте, фольклор сприяє розвитку естетичного смаку. Дитина відчуває красу народної думки, у нього виникає потреба в спілкуванні з народом. Він прагнути зрозуміти, які кошти використовує народ у своїй творчості, намагається застосувати їх в подальшому.
По-п’яте фольклор допомагає поліпшити мову. Народна творчість характеризується багатством, наповненістю, яскравістю мови, інтонаційних нюансів А між тим, правильно поставлена є одним із запорук успішності людини в сучасному світі.
Таким чином, залучення дитини до народної культури починається з дитинства, де закладаються основні поняття і приклади поведінки. Культурна спадщина передається з покоління в покоління, розвиваючи і збагачуючи світ дитини. Фольклор є унікальним засобом для передачі народної мудрості і вихованні дітей на початковому етапі їх розвитку.
