- Встановіть довірчі відкриті взаємини, розширте особистісно орієнтовані форми контакту, за яких діти перебувають у центрі уваги співрозмовника. Розвивайте власну емоційну чутливість до різних емоційних станів дитини. Відмовтеся від авторитарного стилю спілкування.
- Прийміть кожну дитину такою, якою вона є.
- Цікавтеся, який психологічний клімат панує у сім’ї тієї чи тієї дитини. Для цього встановіть довірчі особистісні взаємини з кожним із батьків.
- Сприяйте формуванню позитивної атмосфери у сім’ї, прийняттю батьками своєї дитини такою, як вона є, розумінню батьками внутрішнього світу дитини, її проблем, переживань.
- Всебічно підтримуйте розвиток Я кожної дитини, її рефлексії — розуміння дитиною своїх емоцій, можливостей і особливостей, причин і наслідків своєї поведінки.
- Організовуйте емоційно значущу для дітей діяльність, що викликає у них інтерес, здивування, інтелектуальне занепокоєння, радість пізнання.
- Використовуйте особистісні форми спілкування з дітьми під час організації освітньої діяльності. Це дасть змогу враховувати індивідуальні особливості фізичного та психічного розвитку дітей, варіювати навантаження, міру допомоги та характер вимог.
- Віддавайте перевагу індивідуальним та підгруповим формам організації спільної пізнавальної діяльності дошкільників, що стимулює розвиток навичок співпраці і тим самим дає змогу формувати механізми емоційно-вольової регуляції у дітей.
- Адекватно оцінюйте поведінку і результати діяльності дітей, а також характер їхніх взаємин з іншими дітьми. Оцінка не має приголомшувати дитину, дезорієнтувати її у власних цінностях, бути джерелом негативних переживань. Оцінка має бути співзвучною очікуванням дитини щодо дорослого, стимулювати дитячу активність, ініціативу, прагнення до творчості. Оптимальна оцінка є засобом підвищення результативності діяльності дитини і разом з тим основою для подальшого розвитку її ціннісного ставлення до себе як суб’єкта діяльності.
- Дотримуйтеся принципів гуманізації взаємин, поважайте гідність кожної дитини — сприймайте її і ставтеся до неї як до найвищої життєвої цінності.