- Уважно ознайомтеся з інструкцією щодо застосування сонцезахисного засобу, зазначеною на етикетці, і обов’язково її дотримуйтеся.
- Наносьте сонцезахисний засіб за 15‑25 хв. до виходу на сонце. Адже UV-фільтри діють лише після засвоєння шкірою сонцезахисного засобу.
- Обробіть сонцезахисним засобом усі відкриті ділянки шкіри дитини. Не оминайте жодної, навіть вже засмаглої. Для цього умовно розподіліть тіло дитини на 11 ділянок: руки, передня та задня поверхні ніг, грудна клітка, живіт, спина, ділянка голови, шиї, плечі.
- Не економте сонцезахисний засіб. Якщо шар крему на шкірі буде тонким, це значно зменшить його ефективність. Аби рясно змастити тіло трирічної дитини знадобиться не менше двох столових ложок сонцезахисного крему.
- Оновлюйте шар сонцезахисного засобу кожні 1,5‑2 год., після купання та обтирання рушником. Утім, пам’ятайте, багаторазове нанесення сонцезахисного засобу не означає, що час перебування на сонці можна збільшити.
- Зауважте, у хмарну погоду сонцезахисні засоби теж необхідні. Хмари пропускають до 80% ультрафіолетового випромінювання.
- Ретельно змийте залишки сонцезахисного засобу теплою водою з милом. Відтак нанесіть засіб після засмаги. Це заспокоїть, пом’якшить і зволожить шкіру.
- Пам’ятайте, навіть у разі використання сонцезахисного засобу із високим ступенем захисту, дітям не рекомендують довго перебувати на сонці, особливо з 11:00 до 16:00.
Це цікаво!
Із часів Середньовіччя до початку XX ст. у моді була бліда шкіра. Засмага асоціювалася з приналежністю до нижчого суспільного стану, оскільки саме селянам доводилося днями працювати в полях, на сонці, через що їхня шкіра ставала темною, сухою й загрубілою. Представники знатних родин прагнули всіляко уникати контакту шкіри із сонцем, а для захисту носили крислаті капелюхи й користувалися парасольками.
Приблизно в 40‑50‑х pp. XX ст., з розвитком промисловості, з’явився «новий» робітничий клас — люди, яким доводилося по 10‑12 год. працювати в приміщенні, без доступу сонця. Бліда шкіра стала ознакою того, що людина багато працює. Саме в цей час з’явилася мода на засмаглу шкіру. Набути такого відтінку шкіри можна було на курортах зі спекотним кліматом. Зупинити модниць у спробі досягти «шоколадної» засмаги стало не так просто. Тому постала інша проблема — як отримати смаглявий відтінок шкіри й не обгоріти при цьому. У 1944 році на ринку з’явився унікальний засіб «Red Vet Pet», який і є аналогом сучасних сонцезахисних засобів. Його текстура нагадувала вазелін червоного кольору і була доволі липкою. Окрім того, засіб не забезпечував той захист, яким можуть похвалитися багато сучасних сонцезахисних засобів.
