СИТУАЦІЯ
Сашко відвідував не лише дитячий садок, а й заняття з розвитку інтелекту, музичну школу, шаховий гурток… Чотири рази на тиждень хлопчик ходив на заняття з хокею, які або починалися о шостій ранку, або закінчувалися о пів на десяту вечора. Улітку перед вступом до першого класу Сашко відвідував підготовчі курси й щовечора виконував домашні завдання під ретельним контролем батьків.
РЕЗУЛЬТАТ
До школи Сашко йде зі сльозами. На уроках він пасивний, майже увесь час малює або дивиться у вікно. До третього уроку Сашко відчуває фізичну слабкість, кілька разів він засинав на уроках. Удома Сашко наполягає, що завдань не задавали. Хлопчик уникає галасливої групи однолітків, полюбляє посидіти наодинці.
АНАЛІЗ
Перевантаження у старшій групі знизило рівень адаптації Сашка до першого класу і позбавило бажання вчитися. До того ж хлопчик був обтяжений заняттями, які йому здебільшого не подобалися. Тобто він не мав змоги емоційно компенсувати фізичні чи інтелектуальні зусилля і втому.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
Не перевантажуйте дитину гуртками та пам’ятайте:
- дитина має обмежені можливості — фізичні, фізіологічні, інтелектуальні, емоційні. Тому вона потребує чимало часу, аби відновитися;
- ваші бажання і бажання дитини можуть не збігатися. Крім того, здібності та потреби також можуть різнитися. Коли обираєте гурток чи секцію, орієнтуйтеся на бажання дитини та потреби вікового розвитку;
- дитині потрібен вільний час, аби «переварити» отримані знання, пережиті емоції. Відпочинок — запорука ефективного навчання. А ще дитині час потрібен для того, аби знудитися і захотіти чимось займатися.
Обирайте не більше двох секцій чи гуртків. Надавайте перевагу спортивним заняттям, малюванню, театральній чи музичній діяльності. Завжди враховуйте реакцію дитини.
Протягом першого року навчання або хоча б першого півріччя зробіть перерву і не водіть дитину на гуртки чи знизьте рівень вимог. Це потрібно, аби дитина мала сили прийняти всі зміни у своєму житті, адаптуватися до школи і навчання.
