Нескінченні уточнення — «… тобто ти вважаєш, що я була не права, коли заборонила тобі вмикати телевізор?.. Але ж хіба ти дотримався своєї обіцянки?.. то чому ж вважаєш покарання несправедливим?.. як, на твою думку, я мала вчинити?..»
Завдяки постійним уточненням ви зрозумієте, що є об’єктом нападу або критики. А також виграєте час, якии дитина витратить, щоб обміркувати відповіді.
Зовнішня згода — «…так, ти маєш рацію, я дійсно вчинила погано, коли пообіцяла тобі разом пограти в м’яч, але так і не пограла…» Коли ви погоджуєтеся з дитиною, то потрапляєте в атмосферу тепла прийняття, навіть щастя. Це обеззброює. Дитина, з якою погоджуються, захоче, щоб із нею погоджувалися й надалі.
Межі свободи — подумки визначте чіткі межі між «добре» і «погано», «дозволено» і «неприйнятно». Ці межі допоможуть вам приймати рішення. Встановіть для дитини лише основні й найважливіші межі Усередині них надавайте їй свободу — не варто забороняти все підряд Дотримання
Зіпсована платівка — «…спочатку прибери іграшки, спочатку прибери іграшки, спочатку прибери іграшки…» Багаторазово повторюйте ту саму фразу, яка містить важливе повідомлення маніпулятору.
І обов’язково з тієї самою інтонацією — на одній ноті. Використовуйте цю техніку для відмови в проханні.
Інформаційний діалог — «…ти хочеш, щоб я зрозуміла тебе?»
Поговоріть із дитиною про суть справи чи хоча б спробуйте завести таку розмову. Якщо дитина схиляється до обговорення питання по суті, поступово відмовляючись від маніпуляції, вважайте, що протистояння ви успішно завершили.
Конструктивна критика — «…мені здається, це не найліпша ідея…», «…я не впевнена, що буде краще, якщо ти підеш гуляти без шапки…»
Підкріплюйте фактами обговорення намірів або дій дитини, й обґрунтовуйте їх невідповідності намірам і вимогам дорослого. При цьому оцінюйте вчинки та їх наслідки, а не особистість. І обов’язково — «без емоцій» та підвищення голосу.
Контроль емоцій — контролюйте свої емоції та завжди зберігайте спокій під час спілкування з дитиною. Визнавайте право дитини на негативні емоції, коли вона не отримує того, що хоче, — не лайте за істерики, але при цьому не йдіть на поступки. Іноді вам легше поступитися дитині, щоб вона заспокоїлася й «відчепилася», особливо в гостях чи в людному місці. Проте, аби поставити на дитячих маніпуляціях жирну крапку, проявіть терпіння й непохитність.
Запам’ятайте: діти маніпулюють дорослими лише тоді, коли їм це дозволяють. Дитина має знати, що може відкрито говорити з батьками. Довіряйте дитині, адже будь-які її маніпуляції — це спроби привернути вашу увагу. Будьте щирими, даруйте дітям позитивні емоції та проводьте більше часу разом — і їхня потреба в маніпулюванні відпаде сама собою!
